Зорі на небі запалюють люди талантами
Я по зірках розгадаю своє майбуття
Справжні таланти завжди дуже схожі з трояндами
І без поразок порожнє мистецьке життя
Хай забуваю пуанти і клавіші плутаю
Хай до визнання далеко-далеко мені
Та все одно королевою публіки буду я
Сцена, маестро і оплески як уві сні.
Кожна хвилина мистецтва як дотик прекрасного
Серце торкає і душу навік полонить
Хай допоможе мені погляд янгола ясного
Над Україною зірку свою запалить.
Ще забуваю пуанти і клавіші плутаю
Ще до визнання далеко-далеко мені
Та все одно королевою публіки буду я
Сцена, маестро і оплески як уві сні.
Хай забуваю пуанти і клавіші плутаю
Хай до визнання далеко-далеко мені
Та все одно королевою публіки буду я
Сцена, маестро і оплески як уві сні.
