Памятаю тату, давним-давно
В памяті моій як німе кіно
Ми малі сміэмося, ти молодий
Згадую щодень я той час золотий
Думала тоді, ніби ти чарівник
Ти ж бо ни і тав, бо до того ти звик
Що любов батьківська спроможна усе
Ти просто нас любив, над усе
ПРИПЕВ
Коли заплаче серце батька
Будуть очі його сухими
У тебе в хаті, мій любий тату
Завжди будемо дітьми малими
Таку важку, мозолясту долоню
Положиш ніжно на голову доні
Надійно й затишно як у дитинстві, благослови
ПРОИГРЫШ
Відцвітав садок, твоі доні росли
I роки у вирій лелеки несли
А як повертались, несли сивину
Істину життя, наче сонце ясну
I нехай в вікно заглядае зима
Теплоту душі не погасить вона
Перший сніг для тебе надію несе
Бо онуків любиш тепер над усе
ПРИПЕВ
Коли заплаче серце батька
Будуть очі його сухими
У тебе в хаті, мій любий тату
Завжди будемо дітьми малими
Таку важку, мозолясту долоню
Положиш ніжно на голову доні
Надійно й затишно як у дитинстві, благослови
ПРОИГРЫШ
