Ой несе весна відерця дві душі та й повні,
Ми з тобою два весельця у одному човні.
Ой несе весна відерця блакитні та й сині,
Ми немов берізка з кленом при одній стежині.
Приспів:
Вигравай же сопілкар на дуді вербовій, |
Накукуй, зозуле, нам ти років любові. | (2)
Ой звела весна кубельця, кубельця пташині,
Ми з тобою два джерельця при одній долині.
Ой несе весна відерця дві душі та й повні,
Ми з тобою два весельця у одному човні.
Приспів.
А як займуться вогнем калинові грозді,
На заручини до нас просимо у гості.
Ой несе весна відерця, ой несе весна відерця,
Ой несе весна відерця.
Приспів.