Іво Бобул Зоряна ніч ^минус

1. 
Зоряна ніч кинула клич по горах 
Зоряний віз в гори повіз мій сон. 
Я наче птах вгадую шлях по зорях, 
Зоряний шлях – солодких див полон.

Приспів:
Стань понад журбою, забудь про холода, Покохаймося з тобою наче берег і вода. Глянь, як сипле чари жар-птиця золота, 
Не пускай холодні хмари в молоді літа.

2.
В зоряну ніч вийди на клич бажання, 
Зоряний час буде для нас до дня. 
В зоряну ніч стань віч на віч з коханням, 
В зоряну ніч веди свого коня.

Пов 1 ст