Край білого собору залізна огорожа,
А там жебрак старенький стоїть і в дощ, і сніг,
Він каже перехожим: "Допоможи Вам, Боже,
Подайте, люди добрі, копієчку на хліб".
Пробігли три школярки, а потім повернулись,
І ось бере монети - простягнута рука,
А дівчинка молодша не мала ані гроша,
І просто, наче донька, обняла жебрака.
Приспів:
Все золото світу, все золото світу |(2)
Не варте любові, добра і краси.
Все золото світу, все золото світу |(2)
Не варте троянди, не варте сльози.
І сонечко заграло на куполах собору,
Старий зібрав монети, що день подарував.
Не замерзають сльози на лютому морозі -
Жебрак купив троянду і дівчинці віддав.
Приспів.
