Ірена Не повірив ^минус

Не повірив мені, не зумів дочекатись, 
І коли повернулась, не було куди вертатись. 
Не повірив мені, поки світом блукала, 
Інша в серці твоїм моє місце зайняла. 
 
Я так до тебе хочу. Скажи, хіба не відчуваєш ти, 
Як серце моє рветься, душа у клітці б’ється 
Клітці самоти. 
Я так тебе шукаю. Скажи, хіба не відчуваєш ти, 
Як кличу серед ночі, ім’я твоє шепочу 
Де ти? Де ти? 
 
Не повірив мені, не зумів дочекатись, 
І коли повернулась, довелось попрощатись. 
Не повірив мені, знаєш, щира я була, 
Ще відкрита душа, ще тебе не забула.