Ірина Зінковська Не кажу прощай ^минус

	
Нас відстані земні
І міста чужі більше не лякають,
Я буду не одна
І бринить струна, а тебе немає...
Ніч любить ліхтарі
І вони одні світять нам сьогодні,
Дощ бродить по світах,
Як печальний птах, він також самотній!

Приспів:
Не кажу "Прощай!" і між нами знов
Ці міста чужі, ця чужа любов.
Снишся ти мені, я тобі – також.
Нас благословить цей самотній дощ!

Ми мріємо завжди:
Збудуться думки світлої любові,
Я спалюю мости, щоб слідами йти
Поруч із тобою.
Вже гаснуть ліхтарі,
Знаєш, не сумні паркові алеї.
Дощ прийде до весни,
День забуде сни, буду я твоєю!

Приспів. (2)