Садок притуливсь до хатини
Як син як вродлива дитина
обняв ніжно так гілочками
мов тулиться справді до мами
Згадались юнацькі хорали,
що дзвінко в садочку лунали
і мій вони спів розбудили
наснаги дали мені сили
із тої хатини по наших стежинах
виходили в світ
із тої хатини від батька і до сина
продовжився рід
із тої хатини у серце дитини вливалась любов до неньки до тата до рідного брата до пісні
до рідних дібров
не раз я думками знов лину
у рідну батьківську хатину
наш сад що купався в тюльпанах
і стукав у шибку нам рано
Я чую дзвінкі ті корали
пісні що у нас не змовкали
сяйне і зірниченька рання
і подих весняний кохання
