Де-де-де би не був, не забуду дім
Хочеш, закрути мене як бігуді
Я з закритими очима знайду, де мій двір
Бо, де би не був, не забуду дім
Де-де-де би не був, не забуду дім
Хочеш, закрути мене як бігуді
Я з закритими очима знайду, де мій двір
Бо, де би не був, не забуду дім
Де б не носило Cкофа по чужих краях
Я вертатимусь додому по дорогах і полях
Боляче, коли побачив вдалині рідний маяк
І хочеш море переплить до нього, але нема як
Рідна хата пахне пирогами з вишнями з печі
Снилось, як світив фарами ближніми вночі
Бачив: баба з дідом в хаті крутили калачі
От би зараз діда постукать би по плечі
Де-де-де би не був, не забуду дім
Хочеш, закрути мене як бігуді
Я з закритими очима знайду, де мій двір
Бо, де би не був, не забуду дім
Де-де-де би не був, не забуду дім
Хочеш, закрути мене як бігуді
Я з закритими очима знайду, де мій двір
Бо, де би не був, не забуду дім
Скрипнув двері, мама вдома
Квіти на стіл, стіл, вечеря!
Ситний маминий суп (татові все мало солі)
Спритно радий несу маминий суп!
А знову світла ніч в мене в Калуші палала
Мовила мені: "Твого двору вже нема"
Покоління мінялося, запам'ятали стіни
Як дитина ці писала імені на віки
А знову світла ніч, но без мене вже, гуляла
А може, коли-небудь я вже би не жалів
За минуле, що летіло вдаль, неначе ворон
А я вдома, зберігаю свою ностальгію
Я до тебе все прийду
П'яним уночі знайду
Хай не будеш на виду
Хай дорогу замете — із курсу не зб'є мене
Де-де-де би не був, не забуду дім
Хочеш, закрути мене як бігуді
Я з закритими очима знайду, де мій двір
Бо, де би не був, не забуду дім
Де-де-де би не був, не забуду дім
Хочеш, закрути мене як бігуді
Я з закритими очима знайду, де мій двір
Бо, де би не був, не забуду дім
