Покажи свою слабкість
Я більшого в тебе вже і не прошу
Якщо ти лиш людина
То хіба ти можеш прожить без страху
Свою долю
Я тобі не піддамся ніколи
Вже турбує якої я мови
Мене дійсно безумно хвилюють
Ті дивнії люди
Яким
Пофіг
Як так буде, якщо не зумію?
Ніби я й небагато радію
А сліз маю вдосталь віднині
Лише не з тієї причини
З якої всі
Покажи свою слабкість
Я більшого в тебе вже і не прошу
Якщо ти лиш людина
То хіба ти можеш прожить без страху?
Море
Твій неспокій настільки прозорий
Скажи, море
Чи тобі не колить
Коли люттю просякнуті бурі
Сміються, глузують над твоїм
Горем
Та тепер я тебе розумію
Моя сила хитка, наче хвиля
Сьогодні я скеля для брата
А завтра знов буду благати
Покажи свою слабкість
Я більшого в тебе вже і не прошу
Якщо ти лиш людина
То хіба ти можеш прожить без страху
Покажи свою слабкість
Я більшого в тебе вже і не прошу
Якщо ти лиш людина
То хіба ти можеш прожить без страху?
Покажи свою слабкість
Я більшого в тебе вже і не прошу
Якщо ти лиш людина
То хіба ти можеш прожить без страху?
Покажи свою слабкість
Я більшого в тебе вже і не прошу
Якщо ти лиш людина
То хіба ти можеш прожить без страху?
