Ти знаєш, як сумую я за тобою,
Коли не бачу поруч тебе зі мною,
Коли не бачу я твої рідні очі,
Вони мені наснились цієї ночі.
Під ковдрою самотньою замерзаю,
Без тебе, наче, кисню не вистачає,
Коли не бачу я твої рідні очі,
Вони мені наснились цієї ночі.
Без тебе я, ніби влітку зима,
Без тeбе я, наче сонце без неба,
Без мене ти вже сама не своя,
Знаєш, крім тебе, нікого не треба.
Знаєш, я так хотів би тобі,
Читати вірші і в парку гуляти,
Якби не клята ця, сука, війна,
Квіти б хотів дарувати..
Ти знаєш, як сумую я за тобою,
Коли не бачу поруч тебе зі мною,
Коли не бачу я твої рідні очі,
Вони мені наснились цієї ночі.
Під ковдрою самотньою замерзаю,
Без тебе, наче, кисню не вистачає,
Коли не бачу я твої рідні очі,
Вони мені наснились цієї ночі.
Ти прилітай, ну, хоча б уві сні,
Тебе побачу я, і не забуду,
Я сподіваюсь, прийдеш навесні,
В твоїх обіймах тонути я буду.
Ти знаєш, я так сумую, мала,
Це навіть важко в словах передати,
Коли закінчиться клята війна,
Дозволь тебе просто кохати..
Ти знаєш, як сумую я за тобою,
Коли не бачу поруч тебе зі мною,
Коли не бачу я твої рідні очі,
Вони мені наснились цієї ночі.
