Тарас Дендяк Спогад ^{Ожидает модерации}

Так важко відпускати, коли тебе нема
І марно  говорити несказані слова
Ти десь у цьому світі, та мабуть не сама
І серед тисяч всіх доріг, вже нашої нема

А вечір знов нагадує про тебе
І тиша наливає повний келих терпкого вина
Де ти тепер скажи, я прилечу до тебе
І заберу усі слова, але тебе нема

На цьому краю світу, так холодно одній
Усмішкою закрию душі нестерпний біль
Як сильно не хватає тепла долонь твоїх
Без тебе прокидатись- це мій найбільший гріх