Мене нудить, я маю мотив
Вбити живих і мертвих богів
Примари минулого, мої дементори
П'ють мою кров, б'ють свої келихи
В серце, примерзше до спини до самої смерті
І скільки не грій — воно все одно мертве
Скоріше годинник в реверсі розгониться
До нескінченності вибуху
Герци мого сприйняття зависають і глючать
Мозок не здатен прийняти, що світ
Це стерильний майданчик життя
І кожний його паплюжить
Ін'єкції правди для профілактики
Розчарування об'ємом в галактики
Жодних підтекстів, жодних надій
Все, що знайшов — все загубив
І так багато, що не мало статись
Гадаю, легше вмерти, ніж прощатись
Ти подивись в моє вікно — у ньому пусто
Мої думки повісились на люстрі
І так багато, що не мало статись
Гадаю, легше вмерти, ніж прощатись
Ти подивись в моє вікно — у ньому пусто
Мої думки, мої думки повісились на люстрі
Наївно, з запалом і без вагань
Уперто, чесно, іноді банально
Лечу у прірву, за кордон людських бажань
За горизонт подій, прямісінько у чорну дірку
У невагомість, зсув реальності, випробувань
В ніщо, де ще не пізно щось змінити
Відкрити вікна навстіж, звільнитись від страждань
Можливо, вийде щось не допустити
Можливо, вийде не скалічить, переграти
Перебираючи сценарії сюжетів
Як пояснити, що не час вмирати?
Як розуміти знаки силуетів?
Можливо, вийде не скалічить, переграти
Перебираючи сценарії сюжетів
Як пояснити, що не час вмирати?
Як розуміти знаки силуетів?
І так багато, що не мало статись
Гадаю, легше вмерти, ніж прощатись
Ти подивись в моє вікно — у ньому пусто
Мої думки, мої думки повісились на люстрі
І так багато, що не мало статись
Гадаю, легше вмерти, ніж прощатись
Ти подивись в моє вікно — у ньому пусто
Мої думки, мої думки повісились на люстрі
