Ой у вишневому саду,
Там соловейко щебетав.
Додому я просилася,
А ти мене все не пускав.
Ти милий мій, а я твоя,
Дивись, яка зійшла зоря,
Проснеться матінка моя –
Буде питать, де була я.
А ти їй дай такий отвіт:
Яка чудова майська ніч.
Весна іде, красу несе,
А тій красі радіє все.
Доню моя, не в тому річ,
Де ти гуляла цілу ніч, –
Чому розплетена коса,
А на очах бринить сльоза?
Коса моя розплетена,
Її подруга розплела,
А на очах бринить сльоза,
Розлука з милим в нас була.
Мамо моя, ти вже стара,
А я щаслива й молода,
Я жити хочу, я люблю!
Мамо, не лай доню свою.