‒ Чоловік, Герасим, а я твоя кудла, | Через твої конопельки я трошечки схудла. | 2
Чоловік, Герасим, ой дай мені раду, | Через твої конопельки навіки пропаду. | 2
Чоловік, Герасим, ой дав мені раду ‒ | Розорвана сорочина спереду і ззаду. | 2
‒ За що б'єш, за що б'єш, за якиї вчинки? | Чи я тобі не напряла за год три починки? | 2
Один пряла до Роздва, другий ‒ до Миколи, | Третій лежить розпочатий до Святой Покрови. | 2
Да й напряла полотна од порога до вікна, | Да й послала на воді – нехай білять лебеді. | 2
Да й послала на воді – нехай білять лебеді. | Краща в мене сорочина, чим у тої попаді. | 2
Як пойду я на лужок полотно стірати, | Сама сяду на кладочку, буду розміряти. |2
На все є, на все є, на підточку* не стає, | Як пойду я до куми, нехай кума оддає. | 2
‒ Ти, кумушка-голубушка, позич мені полотна, | Позич мені полотна, бо й на підточку нема. | 2
Кума до куми ходила позичать мотовила. | На базар не ходила, матовила не купила. | 2
– Гоп, кума, не журись, – | Шо напряла, шо наткала, у те саме уберись. | 2
