Ти, розлюбила мене, мила...
Навіки я тебе люблю.
Як нам прийшла пора прощатись,
Піду на річку - і втоплюсь.
Скінчилось кохання, скінчилося все,
Заглядає сонце у вікна осель.
Там люди щасливі та сумно мені,
Мабуть утоплюся, спочину на дні.
Піду втоплюся у річці глибокій,
Шукати стануть - не скоро знайдуть.
Ти будеш плакать - спливатимуть роки,
Мене до смерті не зможеш забуть.
Піду втоплюся у річці глибокій,
Шукати стануть - не скоро знайдуть.
Ти будеш плакать - спливатимуть роки,
Мене до смерті не зможеш забуть.
Життя, як той камінь, на груди лягло.
Зроблю, що надумав Марічці на зло.
Прощай, мамо люба, і тато, прощай,
Учителька, друзі, прощай, милий край!
Піду втоплюся у річці глибокій,
Шукати стануть - не скоро знайдуть.
Ти будеш плакать - спливатимуть роки,
Мене до смерті не зможеш забуть.
Піду втоплюся у річці глибокій,
Шукати стануть - не скоро знайдуть.
Ти будеш плакать - спливатимуть роки,
Мене до смерті не зможеш забуть.
А річка страшною, мов відьма, була.
Відходи заводу у море несла.
Я річку шукати чистеньку піду -
Шукатиму доти, поки не знайду.
Піду втоплюся у річці глибокій,
Шукати стануть - не скоро знайдуть.
Ти будеш плакать - спливатимуть роки,
Мене до смерті не зможеш забуть.
Піду втоплюся у річці глибокій,
Шукати стануть - не скоро знайдуть.
Ти будеш плакать - спливатимуть роки,
Мене до смерті не зможеш забуть.
