Так буває: не світає,
Темна й холодна путь...
Та в мої краї білії зграї
Мир і тепло принесуть
Синіми горами, златими полями.
Лети, лелеко, птахо вільная!
Залишись, де мій дім!
Мені так легко, Земле рідная,
Дихати небом твоїм!
Сонцем вмита, розмаїта,
Мудра і сильна будь.
Хай твої діти, мов диво-квіти,
Всі у любові ростуть
Синіми гаями, златими житами.
Лети, лелеко, птахо вільная!
Залишись, де мій дім!
Мені так легко, Земле рідная
Дихати небом твоїм!
Нас терзали злі вітри,
Кулі обпікали нам борти,
Але крила не ховали ми!
Наша свічка не згаса!
Найтемніші небеса,
Коли сонце воскресає!
Залишись, де мій дім!
Мені так легко, Земле рідная,
Дихати небом...
Дихати небом твоїм...
