Квасила капусту - поламала пальці,
А у мене всі каструлі у свинячім смальці.
Бо я господиня, усе село знає
За це мене мій Микола сердечно кохає.
Карапет танцюю, нікого не чую,
А я своїм язиком кого хочте взую.
На городі буряки, у комор миші,
Колорадськії жуки вже на хатній криші.
Замісь м'яса обручі й таргани варила
Мене просив мій Микола, щоб його любила
Карапет танцюю, нікого не чую,
А я своїм язиком кого хочте взую.
Лізу по драбині на високу грушку,
Щоб нарвати грушечок тай зварити юшку
Бо я господиня, нема мені рівні
І несуться в мене добре молоденькі півні.
Карапет танцюю, нікого не чую,
А я своїм язиком кого хочте взую.
Кажуть люди спати серед дня і ночі,
А для чого ж тоді дано мені очі
Нехай сказаяться усі хто мене не любить
Знаю, що мене Микола завжди приголубить.
Карапет танцюю, нікого не чую,
А я своїм язиком кого хочте взую.