Роз'ятрений степ, окроплений сніг
Юнацькою кров'ю тих, хто спати не міг.
Завмерли слова, урвались шляхи.
В застиглих очах залишилась ти.
...Ніколи не плач...
...Ніколи не плач...
По наше ідуть скаженії пси,
Гвалтують, не шкода їм твоєї краси.
Прокльони і мат лунали тоді.
Ніколи не плач на радість орді.
...Ніколи не плач...
...Ніколи не плач...
В веснянім саду бринять солов'ї,
Тут вперше пізнав колись обійми твої.
Мені усміхнись і спробуй забуть.
Погасли вогні. Мене не вернуть.
...Тільки не плач...
Пекельну журбу навік поховай,
Рости козаків і знов у бій проводжай.
Убий лютий щем! Чуєш чи ні?
Ще стане на всіх цієї борні!
...Ніколи не плач...
