Іво Бобул Рідна Хата ^минус

	
Немає краще, як удома
Після доріг, після розлук:
Тут забувається утома
І сила тулиться до рук.
І серця березнева пташка
Весну садовить на крило,
І пересилить вже неважко
Все, що важким таким було.

Приспів:
Рідна хата - весняний лелека,
Ти близенько і дуже далеко.
Я від тебе за край неба,
Щоб весь вік повертатись до тебе.

Немає краще, як удома
Родини відчувать тепло
Душі тривога невідома,
Не сіє зморшки на чоло.
Я злому не повірю слову
І доброти сприймаю суть...
Ось тільки жаль - шляхи додому
З роками довшими стають.

Приспів.