Юний хлопчина, серце гаряче
Не зміг більше просто мовчати.
Коли всі навкруги грабували Країну
Ти пішов за Свободу стояти.
За Свободу дітей твоїх ще ненароджених.
За Вільне і Мирне майбутнє.
За спокій в Країні. За наше Відродження.
Спинити загарбницькі руки.
Та зима наче пекло... Димлячи барикади.
Він лише пам'ятав слово: "Мати".
Приспів:
Повертайся живим! Повертайся, благаю.
Повертайся живим! Благаю!
Чуєш, любий, як серце кричить?!!
Я стою на колінах, благаю:
Повертайся живим!.. Вертайся живим!..
Вертайся живим! Повертайся живим!..
Повертайся живим! Повертайся живим!
Повертайся живим!.. Вертайся живим!..
Вертайся живим! Повертайся живим!
Юний хлопчина, він добре засвоїв,
Ворогам прямо дивлячись в очі:
Щоб діти сміялись, було мирним небо
Світ треба почати міняти з себе!
Пишаюсь тобою, як пишається Мати!
Я вклоняюсь і тихо молю:
Повертайся живим! Повертайся, солдате!
Я благаю - вертайся живим!
Блокпости, БТРи, в руках автомати.
І всивіла з новинами Мати.
Приспів.
Ранком втомленим, коли Мир все ж настане,
Коли стихне розлючений дим,
Iз розпахнутим серцем, обіймеш сиву Мати,
- Я ж казав: Повернуся живим...
