Левит Лелеки ^{минус №2}

Кружляють лелеки вгорі наді мною,
То стрічкою линуть, то гнуться дугою.
То здіймуться вгору високо-високо,
Розсипавшись маком по небу широко.

То з шумом спустившись униз над землею,
Пливуть-пропливають сім’я за сім’єю,
А потім востаннє, зробивши півколо,
Сказали: «Прощайте, і луки, і поле…»

«Прощайте, прощайте!..» – сказали  лелеки
І зникли за обрій в тумані далекім…
І я колись землю гріховну покину
І в небо, мій Боже, до Тебе полину!