Народні Українські Ой джигуне, джигуне ^минус

Ой джигуне, джигуне,
Який ти ледащо,–
Ведуть тебе до пана,
Сам не знаєш нащо.

Тоді будеш знати,
Як будуть карати:
І на руки, і на ноги
Диби набивати.

На вулиці не була,
Конопельки терла,
Не бачила джигуна,–
Трохи ж я не вмерла.

А у того джигуна
Вишивані рукава,
А у мене, молодої,
Вишивані подола.

Зеленая юпка,
Червона запаска.
"Люби ж мене, джигуне,
Коли твоя ласка.

Люби ж мене, джигунець,
Пожартуймо, молодець,
Бери мене за рученьку.
Веди мене у танець".