Вітер з гаєм розмовляє, Шепче з осокою; Пливе човен по Дунаю Один за водою. Пливе човен води повен, Ніхто не спиняє; Коли спинив,— рибалонька А його немає. Хитається сюди-туди, А серденько мліє. Без велельця пливе собі Куди вітер віє...