Бандуристе, орле сизий,
Добре тобі, брате, –
Маєш крила, маєш силу,
Є коли літати.
Тепер летиш в Україну,
Тебе виглядають.
Полетів би й я з тобою,
Та хто привітає.
Я й тут чужий, одинокий,
І на Україні
Я сирота, мій голубе,
Як і на чужині.
Чого ж серце б’ється, рветься?
Я там одинокий.
Одинокий... а Вкраїна,
А степи широкі.
Там повіє буйнесенький,
Як брат заговорить.
Там в широкім полі воля,
Там синєє море.
Виграває, хвалить Бога,
Тугу розганяє.
Там могили з буйним вітром
В степу розмовляють.
Розмовляють, сумуючи,
Отака їх мова:
"Було колись – минулося,
Не вернеться знову".
Полетів би, послухав би,
Заплакав би з ними.
Та ба, доля приборкала
Між людьми й чужими.
Бандуристе, орле сизий,
Добре тобі, брате –
Маєш крила, маєш силу,
Є коли літати.
Тепер летиш в Україну,
Тебе виглядають.
Полетів би я з тобою,
Та хто привітає.
