Коли я дивлюсь як рожевого ранку
Ховається місяць у срібнім серпанку
Милуюсь ясним зорепадом я літньої ночі
Коли у щасливім і щирім вітанні
Стрічаю народження дня на світанні
Віч-на-віч побачитись, Боже з Тобою я хочу
Хто мені допоможе
Тебе побачить, Боже,
І чую шепіт я скрізь:
“Навіть, коли ти плачеш,
І в гіркоті не бачиш,
Серцем Мене відчуєш,
Я скрізь, Я скрізь”
Коли ми до Тебе у вдячній покорі
Схиляюсь у радості я і у горі
У щирій молитві у тиші до Тебе шепочу.
Коли відкидаю рішуче вагання,
Приношу до Тебе свої сподівання
У відповідь голос Твій, Боже, почути я хочу.
“Голос Мій в слові вічнім,
І в вітерці зустрічнім,
І в шелестінні листя скрізь
Він в твоїй кожній днині,
В пісні твоїй дитині,
В лагіднім слові мами - скрізь, Він скрізь.”
Коли мою душу Твій мир огортає,
Я птахом на крилах любові злітаю,
Вирують ясні почуття наче збуджене море.
Коли перешкоди я різні стрічаю
І крається серце моє у відчаю
Я хочу в руці Твоїй міцно відчути опору.
“Стань, душе, підведися,
Будь чуйною, озвися,
Руку мою відчуєш скрізь.
Плани мої незмінні,
В злеті твоїм, падінні,
Руку Мою відчуєш Скрізь, - Я скрізь.”
