Обрий (Ансамбль) Рушники ^минус

цілує сонце рушники
у чистій материнській хаті,
і чути, як мої думки,
мов ластівки стають крилаті.

рушники, рушники –
то матусі моєї роки,
то моєї матусі вінки.

через літа, через віки
до нас приходить сива мати,
цілує сонце рушники,
що ненька вміла вишивати.

рушники, рушники –
то матусі моєї роки,
то моєї матусі вінки.

а щедре поле і грядки,
то материнське вишивання,
цілує сонце рушники,
і починається світання.

рушники, рушники –
то матусі моєї роки,
то моєї матусі вінки.