Їхав козак за Дунай,
Сказав:- Дівчино, прощай!
Ти, конику вороненький,
Неси та гуляй!
—Постій, постій, козаче,
Твоя дівчина плаче,
Як ти мене покидаєш, —
Тільки подумай!
—Постій, постій, козаче,
Твоя дівчина плаче,
Як ти мене покидаєш, —
Тільки подумай!
—Білих ручок не ламай,
Ясних очок не стирай,
Мене з війни зі славою
К собі ожuдай!
—Не хочу я нічого,
Тільки тебе одного,
Ти будь здоров, мій миленький,
А все пропадай!
—Не хочу я нічого,
Тільки тебе одного,
Ти будь здоров, мій миленький,
А все пропадай!
