Смерiчка Полисяночка ^минус

Дивна лінія брови, 
Губ ласкава лінія, 
І сама поміж трави, 
Як озерна лілія. 
Світить зваба в тих очах 
Зіркою провісною. 
І біжить кудись дівча, 
Щоб зробитись піснею. 
 
Приспів: 
Полісяночко, полісяночко,   | 
Луки райдужні, — синя вись. | 
Полісяночко, полісяночко,   | (2) 
Біля мрій моїх зупинись!    | 
 
Поле дівчині в отвіт 
Промовляє колосом, 
Ще й луна гукає вслід 
Юним, щирим голосом. 
Все пита: Куди біжиш? 
Поспішати годі вже. 
Квітне слово, як спориш, 
І звучить мелодія! 
 
Приспів.