Народні Українські Білий лебідь ^минус

Ні сніги із гір, не голублять зір, 
Кожна квітка мовить то любов, 
Раптом серед гір, в тиху ніч розквів, 
Перший цвіт, як лебедя крило. 
R 
Це не яблуні цвіт, не май, 
Це не пізній бузок, це знай, \ 
В нашу зиму приблудив, \ 2р. 
Білий лебідь, молодий. 

Скільки отих днів, він без нас летів, 
В небі синім з-поза давніх літ, 
І нарешті от, стріти довелось, 
Знову нам біліє з поміж віт. 
R 
\\\\\\\\\\\\\ 
R