При долині кущ калини нахилився до води,
Ти скажи,скажи калино,як попала ти сюди.
Ти скажи,скажи калино,як попала ти сюди.
Як-то ранньою весною хлопець бравий прискакав,
Милувався довго мною,а тоді з собой забрав,
Милувався довго мною,а тоді з собой забрав.
Він хотів мене калину посадить в своїм саду,
Не довіз і в полі кинув,думав що я пропаду,
Не довіз і в полі кинув,думав що я пропаду.
Яза землю ухватилась,стала наноги свої,
І на віки поселилась,де вода і соловьї,
І на віки поселилась,де вода і соловьї.
Ти не гни калину вітер я тепер не пропаду,
Надімною сонце світить і надалі так цвіту,
Надімною сонце світить і надалі так цвіту,
Надімною сонце світить і надалі так цвіту,
Надімною сонце світить і надалі так цвіту.
