Ирина (Ірина) Шинкарук Свіча ^минус

Вітер. Злива. Безсоння.
 Гасне літо зелене.
 Падають на підвіконня
 Жовті долоні клена.
 Серце щемить від болю.
 Вмиті безсонням очі.
 Я – а поряд зі мною – 
 Чорна безодня ночі.

 Пр.-в.
 Запалю свічу з віком віч-на-віч.
 Запалю свічу, щоб здолати ніч.
 Запалю свічу у тривожний час.
 Помолюсь вогню, щоб вогонь не згас.

 І наче вщухає злива. 
 І небо тяжке світліє.
 Полум’я свічки тремтливе
 Долоні і душу гріє.
 Всупереч ночі злої
 Тихий вогонь сміється,
 Від свічки цієї малої 
 Ранок новий займеть