Павло Мрежук Шинкарочка ^минус

1.Задиміли козацькі дороги  
І до памяті попіл той ліг, 
Запорожці схилялись до бога,  
Не обходячи радісний гріх 
Бо любили і пісню і чарку  
І гарячі дівочі вуста, 
Гей, шинкарочко, люба шинкарко,  
Бачиш кварта у мене пуста. 
Приспів: Налий шинкарочко, став на столи, 
Питвом козацьким нас розвесели. 
Налий і випємо ми всі до дна. 
Бо не пасує нам душа сумна. 
 
2.Пє козак та не впється ніколи, 
Бо у нього вже вдача така. 
Щоб в бою не  точилися коні, 
І не слабла рішуча рука. 
Можна згадувать дуже багато, 
Розливаючи хміль та вини. 
Тільки знай-мо що ми з вами браття, 
Запорожців веселих сини. 
Приспів: