Вст.
Повій, вітре, на Вкраїну,
Де покинув я дівчину.
Де покинув карі очі, |
Повій, вітре, опівночі. | (2)
Між горами там долина,
Там біленькая хатина;
В тій хатині - голубонька, |
Голубонька - дівчинонька. | (2)
Пр-ш.
Повій, вітре, до схід сонця,
До схід сонця, край віконця.
Край віконця постіль біла, |
Постіль біла, дівка мила. | (2)
Зупинися тишком-нишком,
Над рум'яним білим личком.
Над тим личком нахилися, |
Чи спить мила - подивися. | (2)
Пр-ш.
mod.
Як спить мила, не збудилась -
Нагадай їй, з ким любилась.
З ким любилась і кохалась, |
І кохати присягалась... | (2)
Як заб'ється їй серденько,
Як дівча зітхне тяженько,
Як заплачуть карі очі, |
Вертай, вітре, опівночі. | (2)
mod.
А як мене позабула,
Як нелюба пригорнула -
Ти розвійся край долини, |
Не вертайся з України... | (2)
Вітер віє, вітер віє;
Серце тужить, серце мліє...
Вітер віє, не вертає, |
Серце з жалю завмирає. | (2)
